ВИТОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИТОЛОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Пригинатії, надломлювати трав’янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину, траву і т. ін., ходячи, їздячи, пасучись по них тощо. До косаря прямо травою, витолочуючи її, під’їжджає економ (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 537); — Одарко! — гукнув він в пекарню. — Хто це витолочив квітки? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Іде і кляне свою невістку, що витолочила в неї траву (Остап Вишня, I, 1956, 65).
ВИТОЛОЧУВАТИ
Тлумачення слова