ВИСИПЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́СПАТИ, плю, пиш; мн. висплять; док., розм., рідко.
1. Спати, просипати протягом довгого часу. Виспав усю ніч (Словник Грінченка).
2. тільки док., перех. Домогтися кого-, що-небудь, одержати що-небудь внаслідок сну. Виспать коваля і бондаря (Номис, 1864, № 11325).