ВИСТРИГА́ТИ, аю, аєш, недок., ВИ́СТРИГТИ, ижу, ижеш, док., перех.
1. Зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну й т. ін. Вона зціпила зуби, взяла в руки ножиці і почала ніби вистригати вузлики на сукні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 99); Тимко не став чекати, пішов шукати санітарів. Вони скинули з нього шапку, вистригли навколо рани волосся і змазали йодом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 497);
// Позбавляти волосся, вовни, стрижучи. Вистригти вівцю; Вистригти латку на голові.
2. тільки док. Постригти, перестригти багатьох, усіх.