ВИСЛІДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСЛІДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. І почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Марко Вовчок, I, 1955, 366); — Хлопці, отам, де стріляють, шпигун вештається. Ходімте вислідимо! (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 75); Дядьки посилали Дениса з рушницею, щоб вислідив та підстрелив [сича], але він не пішов, боячись, щоб Гнат не відібрав дробовика (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 259).
2. заст. Досліджувати. Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 227).