ВИ́ШИВКА, и, жін.
1. розм. Те саме, що вишивання 1. Научіть мене вишивки, мамо! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 43).
2. Вишитий на чому-небудь візерунок. Хлопці та чоловіки стояли купами.. В білих свитах з червоними та синіми вишивками і взорцями на комірах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 407); Ганна з насолодою розгорнула пакуночка і показала маленькі, чудесні, оздоблені вишивкою сорочечки (Вадим Собко, Справа.., 1959, 182); І дівчина в сорочці з червоною вишивкою на рукавах була схожа на квітку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 27);
// рідко. Вишитий предмет. Першій їй прийшла ідея закласти.. крамниці з українськими народними вишивками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 454).