ВИШИКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШИКУВАТИСЯ, ується, док.
1. Ставати, розміщатися в ряд, шеренгу або рядами, шеренгами. Швидко одягалися солдати, вибігаючи на подвір’я, вишиковувались у дві довгих шереги (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 25); Кораблі вишиковуються на зовнішньому рейді (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 218); Навскоси вишикувались дев’ятий і десятий класи (Олесь Донченко, IV, 1957, 303).
2. тільки док., перен. Бути розміщеними в одну лінію, в ряд. Вздовж залізничної колії вишикувались численні циліндричні сховища (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 5).