ВИНИТИСЯ, нюся, ни́шся, недок., розм. Визнавати свою вину, провину, пробачатися. [Маруся:] Та й батько ж помагали Наталю віддати за Шкандибенка. Вони самі винилися у тому перед Василем (Панас Мирний, V, 1955, 71); Стояв [Кирило] біля дверей здоровенний, високий, а мав вигляд винуватого хлопчиська, який учора нашкодив, а сьогодні прийшов винитися (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 186).
ВИНИТИСЯ
Тлумачення слова