ВИ́МУШЕНО. Присл. до вимушений 3. Розмова точилася мляво, вимушено (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 147); Сотник вимушено, з болісним зусиллям посміхнувся (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 254).
ВИМУШЕНО
Тлумачення слова
ВИ́МУШЕНО. Присл. до вимушений 3. Розмова точилася мляво, вимушено (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 147); Сотник вимушено, з болісним зусиллям посміхнувся (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 254).