ВИКУПОВУВАТИ, ую, уєш і ВИКУПЛЯТИ, яю, яєш і ВИКУПАТИ, аю, аєш, недок., ВИКУПИТИ, плю, пиш; мн. викуплять; док., перех.
1. За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь віддане в заставу. Джеря мусив везти хліб на базар, продати і.. викупить кожуха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 187); Заставлену за борги друкарню після його [Івана Федорова] смерті викупило Львівське братство (Історія УРСР, I, 1953, 173).
2. Звільняти, визволяти кого-небудь за гроші, плату. [Неофіт-раб:] Якби ви щиро помогти хотіли.., могли б рабів з неволі викупляти (Леся Українка, II, 1951, 232); Раз прийшлося і з острога викупати [Нечипора] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 103); Через недовгий час батько викупив Явдоху у князів з кріпацтва (Збірник про Кропивницького, 1955, 14).