ВИ́ДОЛИНОК, нка, чол. Невелика і неглибока улоговина; улоговинка. Краще було звернути з дороги в який ярок чи видолинок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); Опускаюсь у видолинок. Тепер уже не видно ні кухні, ні корівника, ні лісу (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 373).
ВИДОЛИНОК
Тлумачення слова