ВИДАНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до видати. Аліна побачила Костя Хмеля, який сів коло неї з деркачкою в руці, виданою йому, як учасникові шумового оркестру (Юрій Яновський, I, 1958, 471); Блищить-іскриться виданий на-гора антрацит (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 200); Чотири збірники моїх новел, видані «Видавничою Спілкою», обнімають усі мої опубліковані досі новели (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 287);
// видано, безос. присудк. сл. Тихцем видано її заміж за пастуха (Іван Франко, II, 1950, 111).
ВИДАНИЙ 2, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до видати. З їх [карет] виходило всяке панство і прямісінько простувало у парадні двері, перед котрими (досі ще не видане диво у городі) стояв страшного росту швейцар (Панас Мирний, III, 1954, 286).
Де це (се) видано — уживається при вираженні здивування або обурення. Як то можна! та де се видано! та хто таке чув, щоб вільна козачка за кріпака оддавалась! (Марко Вовчок, I, 1955, 22); — Чи, може, вдома печі мало? — обурився Олександр Підіпригора: де ж це видано, щоб на серйозні збори ще й баби з’являлися (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 17).