ВВІ́РЧЕНИЙ (УВІ́РЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ввертіти. На шиї в неї був ремінець з довгим ланцюгом, прикутим до ввірченого в стіну залізного кільця (Олесь Донченко, III, 1956, 70).
ВВІРЧЕНИЙ
Тлумачення слова
ВВІ́РЧЕНИЙ (УВІ́РЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ввертіти. На шиї в неї був ремінець з довгим ланцюгом, прикутим до ввірченого в стіну залізного кільця (Олесь Донченко, III, 1956, 70).