ВУША́НКА, и, жін., рідко. Зимова шапка з вухами (в 3 знач.). Полоз натяг рукавиці, кудлату вушанку, і вони вийшли (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 153); Він був одягнений у заячу вушанку, в полатаний кожушок, на ногах — високі валянки (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 412).
ВУШАНКА
Тлумачення слова