ВТРИКОНЬ (УТРИКОНЬ), присл., розм., рідко. Запряжений трьома кіньми. Їде якийсь панок чи купець в бричці утриконь (Олекса Стороженко, I, 1957, 51); Назустріч мчать утриконь ряджені в химерних личинах (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 268).
ВТРИКОНЬ
Тлумачення слова