ВТО́ПЛЕНИК (УТО́ПЛЕНИК), а, чол. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже або викинути втопленика десь на беріг, або занести (Іван Франко, IV, 1950, 391); Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь пяничка-чоботар,.. утопленика забрало, а чоботи викинуло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 122); * У порівняннях. Обличчя в Лукії синє, як у втопленика (Олесь Донченко, III, 1956, 129).
ВТОПЛЕНИК
Тлумачення слова