ВТО́НЕННЯ (УТО́НЕННЯ), я, сер., рідко. Дія та її наслідок за знач. втонути 1, 2. І ще раз бачив я в нього пізніше в житті те, що зарилося мені навіки в пам’яті; бачив таке саме зусилля… до усміху… а опісля — утонення в глибінь (Ольга Кобилянська, III, 1956, 256).
ВТОНЕННЯ
Тлумачення слова