ВСЯЧИНА

ВСЯ́ЧИНА (УСЯ́ЧИНА), и, жін. Різноманітні речі, події тощо. Мар’я.. качалася на печі, пригадуючи всячину з свого життя (Панас Мирний, III, 1954, 198); [Оксана:] Чоловік тобі усячину купує, чого б не забажала (Марко Кропивницький, IV, 1959, 356); Вона .. була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 58).
♦ Всяка всячина — усе, що завгодно; усе без розбору. За сніданком [сестра] наговорила стільки всякої всячини, що іншій на тиждень вистачило б (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 73); Вміють [дочки отця Миколая] і, грати на мандоліні, і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (Михайло Стельмах, I, 1962, 265); Хай (нехай, бодай) йому (їм і т. ін.) всячина! — те саме, що Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! (див. біс 1). — Налякав же він мене, — полегшено зітхнула мати. — Хай йому всячина (Олесь Гончар, II, 1959, 158); Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок, I, 1955, 177); От роги мають [воли], бодай їм всячина. І хату можуть піднести на них… (Михайло Стельмах, I, 1962, 570).