ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ), присл. Зовсім, остаточно, без залишку. Привіт Болгарії, що пута вікові В священній боротьбі розбила вщент навіки (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 44); Його літак згорів ущент — Лиш дим від літака (Платон Воронько, Поезії, 1950, 26).
ВЩЕНТ
Тлумачення слова