ВРУ́БУВАТИ (УРУ́БУВАТИ), ую, уєш, недок., ВРУБА́ТИ (УРУБА́ТИ), аю, аєш, док., перех. Вставляти щось у вирубаний отвір, закріплювати в ньому. Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори. І мури так врубали в гору, що вони були ніби продовженням її (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 455).
ВРУБУВАТИ
Тлумачення слова