ВРАЖЕНИЙ 1 (УРАЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вразити 1. Глядачі були вражені спектаклем, як ніколи в житті (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 386); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний, III, 1954, 358).