ВПРАВО

ВПРА́ВО (УПРА́ВО), присл. У правий бік; протилежне вліво. Параскіца зирнула вправо. Там, на довгій тичці, хиталась біла рогата голова корови (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279); Я щосили пливу, пливу, і, де ріка звертає вправо, до гайка, на берег вискочив… (Володимир Сосюра, II, 1958, 417);
//  З правого боку. Оглянулись вони й забачили [побачили] темні гаї з усіх боків, сонечко, що за їх [них] заходило, і управо якийсь хуторець (Марко Вовчок, I, 1955, 322).