ВПРАВЛЯТИСЯ 1 (УПРАВЛЯТИСЯ), яється, недок., ВПРАВИТИСЯ, иться, док.
1. мед. Ставати вправленим.
2. тільки недок. Пас. до вправляти 1.
ВПРАВЛЯТИСЯ 2, яюся, яєшся, недок., у чому.
1. також із чого. Розвивати в собі певні якості, навички систематичною працею, тренуванням. — Я дуже зайнятий студіями… Крім того, даю лекції, вправляюсь сам багато в музиці… (Ольга Кобилянська, III, 1956, 91); — Патер Алоїзій навмисне водить мене до Жолкєвських вправлятися з латині (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Дехто спав, інші вправлялися в стрільбі (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 59);
// Робити певні вправи на спортивних приладах. Юрко пішов у фізкультурний зал, де на трапеціях і брусах вправлялися школярі (Олесь Донченко, IV, 1957, 361).
2. ірон. Займатися чим-небудь. Вони [куркулі] вже, напевно, десь там стоять на могилі, позадиравши голови, і вправляються в саркастичних дотепах… (Олександр Довженко, I, 1958, 82).
ВПРАВЛЯТИСЯ 3 див. управлятися 1.