ВПОДОВЖ (УПОДОВЖ).
1. присл. По довжині чого-небудь; уздовж; протилежне впоперек. Босий [Левко], бородою заріс, півголови уподовж виголено (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 273); Не було в йому [саду] розчищених доріжок, тільки вподовж до самої річки проміж високих лип і ясенів і густого чагарника протоптана була стежка (Олекса Стороженко, I, 1957, 228); Обходив він усі поля вподовж і впоперек, переміряв ступенями усі ниви, від межі до межі — все прикидав, де його нива, але не знайшов (Україна сміється, I, 1960, 8).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при означенні напряму за довжиною чого-небудь. Скрізь вподовж ешелону з розчинених навстіж дверей.. уже були спущені дошки-трапи (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 493); Дивізії, розташовані вподовж нейтральної зони, наступали за заздалегідь розробленим планом (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 52).