ВОЛЬТЕР’Я́НЕЦЬ, нця, чол. Послідовник Вольтера; у кінці XVIII — на початку XIX ст. — вільнодумна людина; вільнодумець. — Мене більше цікавить здорова бібліотека мого тата і діда вольтер’янця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 588); Суддя той Був новітній вольтер’янець (Леся Українка, IV, 1954, 167).
ВОЛЬТЕР’ЯНЕЦЬ
Тлумачення слова