ВНУ́КА (ОНУ́КА, рідко УНУ́КА), и, жін. Дочка сина або дочки. Оце тобі, татку, за твою науку: сядь собі у запічку, колиши унуку (Номис, 1864, № 14228); А Таміла, онука Ганни Денисівни Кошової, їде.. із Білоцерківського сільськогосподарського технікуму до бабусі в гості (Остап Вишня, I, 1956, 347); Як же зятя не спитать, Як живе дочка і внука (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 115).
ВНУКА
Тлумачення слова