ВНУ́ЧЕЧКА (ОНУЧЕЧКА, рідко УНУЧЕЧКА), и, жін. Зменш.-пестл. до внуча. Стара пита у внучечки, внучечка задумалась, — тільки їй на питання головою кивав (Марко Вовчок, I, 1955, 113); Обіцяв [батько] йому віддати на вжиток своє поле, а при своїй смерті записати його найстаршій унучечці (Іван Франко, IV, 1950, 401).
ВНУЧЕЧКА
Тлумачення слова