ВМ’ЯТИЙ 1 (УМ’ЯТИЙ), а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до вм’яти 1. Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм’ятий у ґрунт (Юрій Смолич, II, 1958, 112).
ВМ’ЯТИЙ 2 див. ум’ятий 1.