ВЛІ́ЗЛИВИЙ (УЛІ́ЗЛИВИЙ), а, е.
1. Який любить скрізь влізти, настирливо скрізь лізе. Але була одна білоголова вівця, та така влізлива, що жодній сіянці не дарувала (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 57); В недобудованій, на дві половини, хаті Тодоха вже сидів улізливий комірник Мирон Шавула, який завжди першим у селі дізнавався про родини й вмерлини, щастя і горе (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 266).
2. Уїдливий, набридливий. В її роздражненім умі засіла тота догадка, мов влізлива оса, і знов почала вона мучитись і тривожитись (Іван Франко, V, 1951, 395); Іван стоїть посеред кімнати.. Йому не виходить з голови влізлива думка, що тут уже край його мріям, край його замислам (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 100).