ВКОПАНИЙ 1 (УКОПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкопати 1. Осторонь — склади пального з вкопаними в землю білими цистернами (Олесь Гончар, Новели, 1954, 163); Ми дуже любили наш садок за будинком і старезну шовковицю в ньому з укопаною під нею лавою (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 35).
♦ Мов (неначе, як і т. ін.) укопаний — без жодного руху; нерухомо. А дівчина собі стоїть, Неначе вкопана, під гаєм, І смутно, сумно позирає (Тарас Шевченко, II, 1953, 306); Школяр.., мов укопаний,.. зупинився перед матір’ю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 221).
ВКОПАНИЙ 2 див. укопаний 1.