ВХОЖИЙ

ВХО́ЖИЙ (УХО́ЖИЙ), а, е, розм. Який має право вільно входити куди-небудь або до когось. [Долон:] Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний (Леся Українка, II, 1951, 271); В театрі, куди я вхожий був, .. матеріал для мого пізнання й дослідження був для мене більше ніж достатнім (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 94).
 Близько вхожий — якого приймають як свою, близьку людину. [Сестра Серахвима:] Ти, сестро Мархво, до неї [ігумені] близько ухожа. Ти їй скажи оце (Панас Мирний, V, 1955, 66); Стась Кречовський був близько вхожий в домі ректора Борецького (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 228).