ВКАЗІВНИЙ

ВКАЗІВНИ́Й (УКАЗІВНИ́Й), а, е. Який указує на що-небудь. За призначенням дорожні знаки поділяються на три групи: попереджувальні, заборонні і вказівні (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 267).
▲ Вказівний займенник — займенник, що означає абстраговане виділення окремих одиниць із числа інших подібних. Вказівні займенники той (отой), цей (оцей), рідко вживана форма сей.. мають, як і прикметники, граматичні категорії роду, числа і відмінка, залежні від означуваного ними іменника (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 315); Вказівний палець — другий палець на руці між великим і середнім. Остап Антонович тихо підійшов до дверей, зігнув вказівний палець і обережно постукав ним у двері (Григорій Епік, Тв., 1958, 500).