ВІЗИТНИЙ

ВІЗИ́ТНИЙ, а, е. Стос. до візиту. Посідали вони на канапі і почали звичайну візитну розмову (Нечуй-Левицький, I, 1956, 168);
//  Признач. для візитів. Безбородько не міг обігнатися від агентів. Погодився ще на один візитний костюм (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 55).
 Візитна картка — картка з прізвищем, ім’ям та по батькові, іноді з адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту. Це моє корисне винахідництво перервав кур’єр, подавши візитну картку (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 45).