ВІРШІВНИ́К, а, чол., заст. Поет. Я себе не лічу за віршівника і через те мої вірші може й не задовольнять справжнього віршівника (Панас Мирний, V, 1955, 376).
ВІРШІВНИК
Тлумачення слова
ВІРШІВНИ́К, а, чол., заст. Поет. Я себе не лічу за віршівника і через те мої вірші може й не задовольнять справжнього віршівника (Панас Мирний, V, 1955, 376).