ВІДЖАХНУ́ТИ, ну, неш, док., перех., рідко. Те саме, що відстрашити;
// перен. Відігнати кого-, що-небудь. Я хотів би і сам оджахнути останню пам’ятку по булому (Марко Вовчок, VI, 1956, 258); [Дарина:] Тая вже не плачу… Так не чіпатимеш [Потапа]? [Маруся:] Та ні, ні! Цур йому! Так віджахну, що й носом закрутить! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 239).
ВІДЖАХНУТИ
Тлумачення слова