ВІДСМИКУВАТИ

ВІДСМИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСМИКНУТИ, ну, неш, док., перех. Смикнувши, відводити від кого-, чого-небудь (звичайно руку або ногу). Дехто.. тикав пальцем у блискучі частини нового форда і тієї ж хвилини з острахом відсмикував руку (Олесь Донченко, I, 1956, 164); Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 204); Раптом відчув [Турбай] у себе під ногами хрускіт ламкої, наскрізь промерзлої тканини. Здригнувся всім тілом, відсмикнув ногу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 294).