ВІДКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКАЧА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Видаляти якусь рідину за допомогою насоса. Значні труднощі створила потреба відкачати воду з котлованів, виритих земснарядами під споруди Каховської гідростанції і греблі (Наука і життя, 11, 1956, 6).
2. Повертати утопленика до життя, певними рухами видаляючи воду з дихальних шляхів. Витягли Веклу зовсім мертву.., стали на руках відкачувати (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 180); Люди, що вже збіглися, довго одкачували дівчаток (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 222); — Ану, люди, допоможіть… Ми його зараз відкачаємо (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 155).