ВІДГІ́Н, гону, чол.
1. Спосіб відгодівлі худоби, при якому вона весь час перебуває на пасовищі.
2. спец. Дія за значенням відгонити2 4. У 1912 р. починають добувати бензин з нафти способом прямого відгону (Сябряй, Нафта і її властивості.., 1951, 15).
3. Продукт відганяння якої-небудь речовини.