ВГИНАТИСЯ 1 (УГИНАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВГНУТИСЯ (УГНУТИСЯ) і ВВІГНУТИСЯ (УВІГНУТИСЯ), нуся, нешся, док. Прогинатися під дією ваги, удару, вдавлюватися всередину. Тряский ґрунт плавнів вгинався під нею [Соломією], як на пружинах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Тут в кімнаті вгинався стіл від страв та пляшок (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 263); Міст угинається, кулеметник біжить по воді (Юрій Яновський, IV, 1959, 75); Канапа на пружинах аж увігнулась під нею [Ватею] (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 122); [Марина:] Дядечку, голубчику, полагодьте мені відерце. Якось не хотячи ударила боком об цямрину, та дві клепки так і ввігнулися всередину (Марко Кропивницький, II, 1958, 191); Я ступив смілим і певним кроком на кладку, що вона аж легко угнулась (Ольга Кобилянська, III, 1956, 26); Хоч і вгнулася спочатку стіна руських воїнів під натиском угорських сотень, але ніхто не побіг назад (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242).
ВГИНАТИСЯ 2 див. угинатися 1.