ВГВИНЧУВАТИСЯ (УГВИНЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВГВИНТИТИСЯ (УГВИНТИТИСЯ), иться, док.
1. Обертаючись навколо своєї осі, входити, проникати в що-небудь. Спина йому збігалася брижами. Чомусь був певний, що міна обов’язково вгвинтиться йому в поперек, як свердел (Олесь Гончар, I, 1954, 41); * Образно. Там у нього [собаки] була купа соломи, в яку він угвинчувався так, що виднілися тільки його очі і ніс (Іван Сенченко, Опов., 1959, 319).
2. тільки недок. Пас. до вгвинчувати.