ВГАЧУВАТИ 1 (УГАЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИТИ (УГАТИТИ), вгачу, вгатиш, док., перех., розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал). — Продам за ті самі гроші, що колоністам під Одесою вгатив, і за дорогу не накину, — сам [селянин] дивується з своєї великодушності (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 122); Ми на всяк випадок заклали [під стоян мосту] вибухівку. Все готове, дві тонни вгатили (Іван Ле, Право.., 1957, 118).
ВГАЧУВАТИ 2 див. угачувати 1.