ВЕ́ШТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь. Перебендя старий, сліпий, — Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає (Тарас Шевченко, I, 1951, 25); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (Андрій Головко, II, 1957, 118); Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 81).
ВЕШТАТИСЯ
Тлумачення слова