ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який має напрям вертикалі; прямовисний; протилежне горизонтальний. Далі здіймалися перші шпилі гір, а між ними десь і будиночок-сторожка коло контрольної вертикальної штольні (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 279); Хлопець глянув на неї [Саню] спідлоба, — коротка вертикальна зморшка з’явилася у нього між бровами (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 6).
ВЕРТИКАЛЬНИЙ
Тлумачення слова