ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, жін.
1. Видалення зіпсованого повітря і заміна його свіжим у закритому приміщенні. — Газ, — подумав він, — отруйний газ, слаба вентиляція (Петро Колесник, Терен.., 1959, 210); При інкубації гусячих яєць вентиляція повинна бути краща, ніж для курячих яєць (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 40).
2. Система приладів і пристроїв для провітрювання приміщення. В цеху, де травили дріт, він домігся, щоб зробили вентиляцію (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 320); Наші метрополітени забезпечені на всьому шляху потужною штучною вентиляцією (Наука і життя, 4, 1958, 15).