ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА), и, жін., розм. Те саме, що одяганка. — Я плачу наймичкам двадцять карбованців ще й даю юбку чи там яку удяганку, — сказав пан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 47); Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 179).
ВДЯГАНКА
Тлумачення слова