ВЧВАЛ (УЧВАЛ), присл. Галопом, великими стрибками, найшвидшим кроком (про кінський біг). Кінь скаче вчвал що сили є, щодуху (Леся Українка, I, 1951, 313); Шкапа його немовби вийшла з своєї повільної і точної.. рисі і якось боком.. пішла вчвал (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 90).
♦ Взяти вчвал (учвал) — пустити коня, запряжку з місця дуже швидким кроком. Григорій Іванович — стрибнув на передню тачанку, і всі три тачанки зразу взяли учвал (Юрій Смолич, III, 1958, 228).
ВЧВАЛ
Тлумачення слова