ВБРІД (УБРІД), присл. По дну річки, ставу, озера і т. ін. в неглибокому місці; бродом (іти, їхати). Ішли через Дон, — де убрід, де уплав (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 73); Переїхали убрід бистру гірську річку і знову ввійшли в шосе, як у тунель (Олесь Гончар, I, 1954, 69).
ВБРІД
Тлумачення слова