ВБРЕСТИ́ (УБРЕСТИ́), вбреду, вбредеш, док.
1. Зайти, увійти у воду, високу густу рослинність і т. ін. Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз, убрівши по коліна [в річку] (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 490); Межею од шляху в жито вбрела [дівчина]… (Андрій Головко, I, 1957, 244).
2. перен. Потрапити в скрутне становище. Я ж, боячись, щоб мене не сватано, да в таке вбрела, що ледве за рік вирнула (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 242).