ВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.
1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим. — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася… хто за тобою ходив? (Панас Мирний, III, 1954, 28); Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Леся Українка, V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). — Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 178); — У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 383).
2. Лежати не на місці, недбало кинутим. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп’я з посуду (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп’яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.). Дивився [шинкар], як п’яні мужики валялись під його шинком (Нечуй-Левицький, II, 1956, 369); [Микита:] І так вже я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Марко Кропивницький, I, 1958, 114); Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Андрій Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись. Тута ж валявсь пом’ятий явір, збита різучка-трава (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Олександр Довженко, III, 1960, 78).
♦ Не валяється на (по) дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш. — Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка, III, 1952, 482); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).
3. рідко. Те саме, що валитися 1. * Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 14).
4. Забруднюватися. Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Словник Грінченка).