В’ЮК, а, чол. Спакований вантаж, який перевозять на спинах тварин. Стогнуть верблюди, нав’ючені в’юки Важко гойдають вони на горбах (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 132); Для в’юків, особливо з точними інструментами і цінними речами, відбирали найспокійніших, сильних і бувалих коней (В дорогу, 1953, 69).
В’ЮК
Тлумачення слова