В’ЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в’юками. — В походах і на війні запоріжці.. не мали з собою ні возів, ні ридванів, а все, що треба, в’ючили на коней (Олекса Стороженко, I, 1957, 264); Виводили із стайні коней й, сідлаючи їх, в’ючили переметними сумами й торбами (Данило Мордовець, I, 1958, 143).
В’ЮЧИТИ
Тлумачення слова